Аванс 2017

Акценти цієї статті: як правильно визначити суму авансу працівникові і чим загрожують підприємству помилки в розрахунку авансу; як структура заробітної плати впливає на розмір авансу; чи застосовується ПСП до авансу; як спростити розрахунок авансу для бухгалтера і при цьому не порушити норми чинного законодавства.

З місяця в місяць бухгалтер виплачує працівникам частину зарплати авансом, тобто ще до закінчення поточного періоду, за який нараховується зарплата. Нагадаємо, що є авансом і чим загрожує підприємству невиплата авансу або його виплата в неповному обсязі.

Відповідальність за порушення трудового законодавства

Бухгалтерові слід бути гранично уважним при розрахунку авансу, оскільки виплата його в розмірі, меншому від установленого законодавством, чревата штрафом за ст. 265 КЗпП.

Який саме штраф застосовується за невиплату (неповну виплату) авансу?

Із цього питання є різні думки. Так, Мінсоцполітики в листі від 16.03.18 р. № 118/0/22-18 доходить висновку, що застосовується штраф на підставі абзацу третього ч. 2 ст. 265 КЗпП – за виплату зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, не в повному розмірі. Розмір штрафу – 3 МЗП (мінімальні зарплати), тобто 11 169 грн. (для 2018 року).

Держпраці в листі від 03.04.18 р. № 2547/4/4.1-ДП-18 стверджує, що виплата авансу не в повному обсязі є недотриманням мінімальних державних гарантій. А значить, у цьому випадку повинен застосовуватися штраф на підставі абзацу четвертого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Тут розмір штрафу – 10 МЗП за кожного працівника, тобто 37 230 грн. (для 2018 року).

Ми вважаємо, у цьому випадку повинен застосовуватися штраф у розмірі 1 МЗП, передбачений абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП за порушення інших вимог трудового законодавства.

Загальні вимоги до виплати авансу

Почнемо з того, що самого терміну «аванс» чинне законодавство не містить. Правильно говорити «заробітна плата за першу половину місяця». Але оскільки термін «аванс» використовується повсюдно, ми вживатимемо його і далі, маючи на увазі під ним зарплату за першу половину місяця.

У які строки має бути виплачений аванс?

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП роботодавець повинен виплачувати зарплату працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який проводиться виплата. Іншими словами, зарплата повинна бути виплачена не пізніше 7-го числа наступного місяця, а аванс – на 16 днів раніше.

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-0

На замітку! Кожний роботодавець зобов’язаний внутрішнім документом затвердити строки виплати як для зарплати за першу половину місяця, так і для остаточного розрахунку із зарплати за місяць.

У якому розмірі потрібно нараховувати аванс?

Розмір авансу не може бути меншим від суми оплати, нарахованої за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Не вважаються відпрацьованим часом дні відпустки, перебування на лікарняному і час, не відпрацьований з інших причин. Тобто такий час не включають до розрахунку авансу.

Які виплати не входять до розрахунку авансу?

Зарплата нараховується працівникам за повний місяць, а аванс – це міжрозрахункова виплата. У ст. 115 КЗпП мається на увазі іменна виплата авансу (на руки, «чистими»). Тому немає необхідності враховувати при виплаті авансу премії, доплату зарплати до рівня МЗП, індексацію.

Чи буде правильним ураховувати ПСП при оподаткуванні авансу?

Ні. У пп. 169.2.1 Податкового кодексу сказано, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати. А авансову виплату доходом за місяць назвати не можна.

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-1

На замітку! Розмір авансу має бути узгоджений з представником трудового колективу або із профспілкою, але не може становити менше від суми оплати за фактично відпрацьований час, розрахованої виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) працівника) (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 24 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці»).

Практичні ситуації

Розглянемо в табличному вигляді розрахунок і виплату авансу в різних ситуаціях.

Загальна умова для всіх ситуацій: аванс виплачується за грудень 2018 року, норма робочого часу – 20 робочих днів (далі – р. д.) (158 робочих годин, далі – р. год.). Додатково зазначені для кожної ситуації: графік роботи, а також фактично відпрацьований час.

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-2

Нюанс! Ми за основу для розрахунку взяли робочі години, хоча підприємство може взяти і робочі дні (якщо не йдеться про підсумований облік робочого часу або про скорочений робочий час).

Таблиця 1.
Розрахунок у ситуаціях, коли немає роботи
в нічний час, святкові та вихідні дні

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-3

Ситуація

Умови для розрахунку

Мінімально допустима сума авансу до виплати

1

2

3

1

Структура зарплати працівника:
– оклад – 1 900 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу);
– індексація – 80 грн. (умовно, за повністю відпрацьований місяць);
– доплата зарплати до рівня МЗП – 1 743 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу).
Із 1 по 15 грудня працівник відпрацював 10 р. д. (80 р. год.), графік його роботи: 8 р. год./40 р. год.*

1 900 грн. : 158 р. год. х
х 80 р. год. = 962,03 грн.

Сума авансу до виплати:

962,03 грн. х 0,805** =
= 774,43 грн.

2

Структура зарплати працівника:
– оклад – 1 900 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу);
– індексація – 80 грн. (умовно, за повністю відпрацьований місяць);
– доплата зарплати до рівня МЗП – 1 743 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу).
Із 1 по 15 грудня працівник відпрацював 10 р. д. (20 р. год.), графік роботи – стандартний, тобто норма робочого часу за місяць становить 158 р. год., проте працівник згідно із заявою і наказом керівника фактично працює неповний робочий день:
2 р. год./10 р. год.

1 900 грн. : 158 р. год. х
х 20 р. год. = 240,51 грн.

Сума авансу до виплати:

240,51 грн. х 0,805 =
= 193,61 грн.

3

Структура зарплати працівника:
– оклад – 1 900 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу);
– індексація – 80 грн. (умовно, за повністю відпрацьований місяць);
– доплата зарплати до рівня МЗП – 1 743 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу).
Із 1 по 15 грудня працівник відпрацював 10 р. д. (20 р. год.), графік роботи – скорочений: 2 р. год./10 р. год.
Припустимо, що для цього працівника норма робочого часу за місяць становить 40 р. год., а не 158 р. год. Тобто за відпрацьовані протягом місяця 40 р. год. працівникові буде нарахована зарплата в повному обсязі

1 900 грн. : 40 р. год. Х
х 20 р. год. = 950 грн.

Сума авансу до виплати:

950 грн. х 0,805 = 764,75 грн.

Зверніть увагу! У ситуаціях 2 та 3 працівники відпрацювали однакову кількість робочих годин, але при цьому їм розраховано аванс у різних сумах. Причина: за інших рівних умов (оклад, відпрацьований час) на розмір авансу істотно вплинула місячна норма робочого часу. Цей момент необхідно враховувати за наявності нестандартних для роботодавця графіків роботи.

* Тут і далі графік роботи подано у форматі «р. год. за день/р. год. за тиждень».
** Сума до виплати = Сума нарахована х 0,805 (з урахуванням утримання ПДФО 18 % і військового збору 1,5 %, далі – ВЗ).

4

Структура зарплати працівника: оклад – 3 900 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу).
Із 1 по 15 грудня працівник відпрацював 10 р. д. (80 р. год.), графік роботи – 8 р. год./40 р. год.

3 900 грн. : 158 р. год. Х
х 80 р. год. = 1 974,68 грн.

Сума авансу до виплати:

1 974,68 грн. х 0,805 =
= 1 589,62 грн.

Зверніть увагу! У ситуаціях 1 та 4 працівники відпрацювали однакову кількість робочих годин, норма робочого часу для обох ситуацій однакова, проте оклади згідно зі штатним розписом – різні. За інших рівних умов (норма робочого часу за місяць і відпрацьований час) на розмір авансу істотно вплинув оклад працівника, установлений у штатному розписі.

5

Структура зарплати працівника: оклад – 3 900 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу).
Із 1 по 15 грудня працівник відпрацював 6 р. д. (36 р. год.), графік роботи стандартний, тобто норма робочого часу – 158 р. год., проте працівник згідно зі своєю заявою фактично працює в режимі скороченого робочого дня і одночасно скороченого робочого тижня: понеділок – середа – п’ятниця, 6 р. год./18 р. год.

3 900 грн. : 158 р. год. Х
х 36 р. год. = 888,61 грн.

Сума авансу до виплати:

888,61 грн. х 0,805 =
= 715,33 грн.

У табл. 1 ми розібрали прості ситуації, коли графік роботи не зачіпає нічний час або святкові та неробочі дні. Справедливо було б розібрати і ситуації, пов’язані з виплатою авансу співробітникам, які працюють у нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні (див. табл. 2, нумерація ситуацій продовжена).

Таблиця 2.
Розрахунок у ситуаціях, коли була робота
в нічний час, святкові та вихідні дні

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-4

Ситуація

Умови

Мінімально допустима сума авансу до виплати

1

2

3

6

Структура зарплати працівника:
– оклад – 1 900 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу);
– індексація – 80 грн. (умовно, за повністю відпрацьований місяць);
– доплата зарплати до рівня МЗП 1 743 грн. (пропорційно до відпрацьованого часу);
– доплата за роботу в нічний час.
Із 1 по 15 грудня працівник відпрацював 75 р. год. (з них 26 р. год. – нічні). На підприємстві встановлено підсумований облік робочого часу, графік роботи – позмінний з нічними годинами (див. табл. 3).
Згідно з внутрішніми документами підприємства доплата за нічний час становить 30 % від окладу

(1 900 грн. : 155 р. год. х 75 р. год.) +
+ (1 900 грн. : 155 р. год. х 30 % х
х 26 р. год.) = 1 014,96 грн.

Сума авансу до виплати:

1 014,96 грн. х 0,805 =
= 817,05 грн.

Варіант графіка роботи до ситуації 6.

Таблиця 3

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-5

Число грудня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Робочі години

5

10

5

5

10

5

5

10

5

5

10

Початок і закінчення зміни в поточному дні

24–06

08–19

19–24

24–06

08–19

19–24

24–06

08–19

19–24

24–06

08–19

Робочі години нічного часу

5

2

5

2

5

2

5

Якщо змінювати оклад у більший бік, то автоматично збільшуватиметься величина авансу за фактично відпрацьований час. Адже доплата за роботу в нічний час, а також у святкові та неробочі дні, за роботу понад норму безпосередньо залежить від розміру окладу.

Припустимо, у проміжку з 1-го по 15-те число був святковий день, у який наш працівник працював. Тоді для визначення розміру авансу бухгалтерові необхідно було б урахувати роботу в такий день та оплатити її згідно зі ст. 107 КЗпП, тобто в подвійному розмірі.

Актуальні запитання

Ми розібрали 6 ситуацій. Для кожної розрахунок досить трудомісткий, оскільки необхідно постійно робити поправку на період відпустки, хвороби, обчислювати доплату за нічний час, святкові дні.

Чи можна спростити розрахунок авансу, наприклад виплачувати аванс у фіксованій сумі?

Так, можна. Головне, щоб така виплата була не нижча, ніж за фактично відпрацьований час. Для цього необхідно затвердити фіксовану суму авансу («чиста сума»), наприклад, 50–60 % від окладу (або в іншому розмірі).

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-6

Будьте уважні! Головне, щоб установлена вами фіксована величина не виявилася нижчою, ніж плата за фактично відпрацьований час. Інакше виникне ситуація з неповною виплатою зарплати, яка чревата штрафами (див. про це вище).

Давайте подивимося, що у нас виходить.

Таблиця 4

(грн.)

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-7

Оклад

Аванс (сума «на руки») = 50 % окладу

Аванс (сума «на руки») = 60 % окладу

1 900

950

1 140

3 900

1 950

2 340

Якщо зіставити розмір фіксованого авансу з табл. 4 з розміром авансу від такого ж окладу, розрахованого за фактично відпрацьований час з таблиць 1 та 2, то видно, що можна зробити розрахунок простіше і швидше.

Чи будуть складнощі в оподаткуванні авансу, розрахованого у фіксованій сумі?

Дійсно, в описаних вище шести ситуаціях ми маємо базу для оподаткування, а у спрощеному варіанті – тільки суму до виплати.

Наша відповідь: оскільки цей спосіб ми назвали спрощеним, відповідно, для нього має бути і спрощений механізм оподаткування.

Наприклад, підприємство виплачує працівникам аванс, використовуючи спрощений спосіб (у фіксованих сумах). Серед таких працівників є особи з інвалідністю, до зарплати яких застосовується знижена ставка ЄСВ 8,41 %, а також працівники відокремлених підрозділів, не уповноважених самостійно нараховувати і виплачувати зарплату. Оподаткування авансу працівників такого підприємства наведемо в табл. 5 (сума авансу до виплати – умовна).

Таблиця 5

(грн.)

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-8

Рядок

Категорія працівників

Сума авансу до виплати

База для оподаткування

ПДФО

1

2

3

4

5

1

Працівники основного офісу (з урахуванням авансу особам з інвалідністю)

60 000,00

60 000 : 0,805 =
= 74 534,16

74 534,16 х 18 % =
= 13 416,15

2

Працівники підрозділу в м. Запоріжжя (з урахуванням авансу особам з інвалідністю)

10 250,00

10 250 : 0,805 =
= 12 732,92

12 732,92 х 18 % =
= 2 291,93

3

Працівники підрозділу в м. Київ (з урахуванням авансу особам з інвалідністю)

15 460,00

15 460 : 0,805 =
= 19 204,97

19 204,97 х 18 % =
= 3 456,89

4

Інформаційно: чисельність працівників-інва­лідів підприємства з урахуванням працівни­ків-інвалідів у підрозділах

5 340,00

5 340 : 0,805 =
= 6 633,54

Х

5

Загальна сума (ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3)

85 710,00

106 472,05

19 164,97

Зверніть увагу! Суми ВЗ та ЄСВ до таблиці не включені! Це пов’язано з тим, що ці платежі сплачуються за місцем реєстрації підприємства, а ПДФО – як за місцем реєстрації основного підприємства, так і за місцями реєстрації підрозділів.

База для зарплати працівників-інвалідів необхідна нам для визначення суми ЄСВ за зниженою ставкою. Для розрахунку суми ВЗ використовуємо підсумкову суму графи 3.

Розрахунок буде таким:

  • ВС:

106 472,05 грн. х 1,5 % = 1 597,08 грн.;

  • ЄСВ 8,41 %:

6 633,54 грн. х 8,41 % = 557,88 грн.;

  • ЄСВ 22 %:

(106 472,05 грн. – 6 633,54 грн.) х 22 % = 21 964,47 грн.

Для зручності подальшої сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ доцільніше округляти до найближчих 10 грн., хоча це не обов’язково.

Таблиця для друку доступна на сторінці: https://uteka.ua/ua/tables/47738-9

На замітку! При спрощеному способі розрахунку авансу податки і збори нараховуються виходячи із загальної суми авансу до виплати (а не за кожним окремим працівником). У багатьох облікових бухгалтерських програмах автоматизовано такий алгоритм розрахунку. Якщо ж для вашого підприємства він так само прийнятний, проте ваша облікова програма не дозволяє його автоматизувати, ви можете створити аналогічну таблицю в Excel, у якій задати певні формули.

Складності в цьому розрахунку не буде. Як правило, у довіднику працівників може бути проставлений фіксований розмір авансу, який потраплятиме до відомості на виплату автоматично.

Як визначити суму авансу за спрощеним способом його розрахунку в разі відсутності на роботі співробітника з різних причин (відпустка, лікарняний, прогул тощо)?

Для такого випадку можна, наприклад, фіксовану суму авансу розділити на норму робочого часу за проміжок виплати авансу (тобто за період з 1-го по 15-те число) і помножити на фактично відпрацьований час у цьому часовому інтервалі та округлити до найближчих 5–10 грн.

Кожне підприємство, використовуючи спрощений спосіб розрахунку авансу, як правило, самостійно для себе розробляє певні алгоритми дій, які застосовує в тих або інших ситуаціях і які залежать від структури та розмірів зарплати. У деяких випадках можна і не зменшувати розмір авансу за декілька днів відсутності на роботі з будь-якої причини. Наприклад, велика премія за підсумком місяця може нівелювати таку переплату і за підсумком місяця заборгованості за працівником із зарплати не буде.

Висновки

Зарплату за першу половину місяця (аванс) потрібно виплачувати обов’язково – цього вимагає трудове законодавство.

Розрахунок авансу роблять одним із способів:

  • залежно від посадового окладу (тарифної ставки) і кількості відпрацьованого часу (робочих днів або робочих годин) у першій половині місяця (з 1-го по 15-те число);
  • у відсотках до посадового окладу (тарифної ставки) (наприклад, у розмірі 60 %).

Спосіб визначення авансу слід зафіксувати в колдоговорі (іншому локальному документі роботодавця).

Базою для розрахунку податків і зборів є не сума авансу до виплати («чистими»), а приведена до нарахованої сума авансу («грязними»).

В «1С:ЗУП 3.1» автоматически не заполняется ведомость на выплату аванса?

Возможны следующие причины, по которым ведомость на выплату аванса не заполняется:

1. Возможно, что за данный месяц уже сформирована ведомость с видом выплаты «Зарплата к выплате». Если такая ведомость есть, то программа ведомость на аванс не может заполнить.

— отмените проведение ведомости «Зарплата к выплате»;

— заполните ведомость на аванс;

— проведите документы заново.

2. Возможно, сотрудник имеет задолженность перед организацией. Проверить расчетный листок на наличие долга за работником.

3. В справочнике «СОТРУДНИКИ» необходимо проверить характер выплаты зарплаты. Если, например, стоит – перечислением на счет, а выплачивают через кассу, то документ не заполнится. Проверить как выплачивается аванс (фиксированной суммой, расчетом за первую половину месяца, либо процентом от тарифа). Если расчетом за первую половину месяца, то должен быть введен документ Начисление за первую половину месяца. Если фиксированной суммой не попадает — скорее всего сотрудник не работал первую половину месяца.

Работодатель обязан выплачивать заработную плату в сроки, установленные в соответствии с ТК РФ, коллективным договором, правилами внутреннего трудового распорядка, трудовыми договорами (ч. 2 ст. 22 ТК РФ).

Напомним, что заработная плата должна выплачиваться не реже чем каждые полмесяца, при этом окончательный расчет с работником за истекший месяц должен быть произведен не позднее 15-го числа следующего месяца (ч. 6 ст. 136 ТК РФ). А нужно ли составлять приказ о сроках выплаты заработной платы?

Сроки выплат заработной платы: приказ

ТК РФ предусматривает, что конкретные даты выплаты заработной платы устанавливаются правилами внутреннего трудового распорядка, коллективным договором или трудовым договором (ч. 6 ст. 136 ТК РФ). Сказанное означает, что сроки выплаты зарплаты работникам должны быть приведены в любом из указанных документов. Приказ в данном перечне не поименован. Поэтому одним лишь приказом устанавливать срок выплаты заработной платы нельзя.

В то же время, в целях дополнительного информирования работников работодатель, конечно, вправе издавать приказ, в котором со ссылкой на положения коллективного договора, трудовых договоров или правил внутреннего трудового распорядка, напоминает о действующих в организации сроках выплаты заработной платы. Этот же приказ, например, будет являться для бухгалтерии руководством к действию: когда работникам выплачивать зарплату.

Кроме того, приказом могут быть установлены новые сроки выплаты заработной платы, если такие сроки раньше были определены правилами внутреннего трудового распорядка, а издаваемый приказ предполагает внесение изменений в эти правила.

Приведем образец приказа о сроках выплаты заработной платы, который издается одновременно с утверждением новых сроков в трудовых договорах с работниками, коллективном договоре или правилах внутреннего трудового распорядка.

Пред. / След. Скачать бланк приказа о сроках выплаты заработной платы можно здесь. Скачивать формы документов могут только подписчики журнала «Главная книга».

  • Я подписчик: электронного журнала печатного журнала
  • Я не подписчик, но хочу им стать
  • Хочу скачивать формы документов бесплатно и попробовать все возможности подписчика

Учитывая, что приказ о сроках выплаты заработной платы дублирует информацию, указанную в трудовых договорах или правилах трудового распорядка, знакомить под роспись с ним работников не обязательно.

Предварительная оплата (аванс) — оплата покупателем (заказчиком) товаров (работ, услуг) до их поставки (выполнения).

Предварительную оплату именуют также авансом или предоплатой.

Пример

По договору купли продажи стороны договорились, что покупатель оплачивает предварительную оплату в размере 50% стоимости товара. Остаток оплачивается в течение 10 дней после получения товара.

Термин «аванс» на английском языке — prepayment; advance payment.

Термин «предварительная оплата» и близкие словосочетания упоминается в налоговом кодексе Российской Федерации (НК РФ).

Определение термина «предварительная оплата» можно найти в ст. 487 гражданского кодекса Российской Федерации (ГК РФ), которая для договора купли продажи определяет — «В случаях, когда договором купли-продажи предусмотрена обязанность покупателя оплатить товар полностью или частично до передачи продавцом товара (предварительная оплата), покупатель должен произвести оплату в срок, предусмотренный договором, а если такой срок договором не предусмотрен, в срок, определенный в соответствии со ст. 314 ГК РФ)».

Предварительная оплата может применяться и по другим видам договоров. Так, к примеру, расчеты предварительной оплатой по договору подряда регулируются ст. 711 ГК РФ.

Налог на прибыль организаций по предварительной оплате

Налогоплательщики, определяющие доходы и расходы по методу начисления (большинство налогоплательщиков) не учитывают полученные суммы предварительной оплаты в качестве доходов или расходов. Это связано с тем, что согласно методу начисления, доходы и расходы формируются в момент передачи права собственности на товар (передачи результатов работ, выполнения услуг). Сам по себе факт оплаты не влияет на отражение в учете доходов или расходов.

Так, пп. 1 п. 1 ст. 251 НК РФ указывает, что при определении налоговой базы не учитываются доходы в виде имущества, имущественных прав, работ или услуг, которые получены от других лиц в порядке предварительной оплаты товаров (работ, услуг).

П. 14 ст. 270 НК РФ предусматривает, что при определении налоговой базы не учитываются расходы в виде имущества, работ, услуг, имущественных прав, переданных в порядке предварительной оплаты.

Следует отметить, что метод начисления применяется и в бухгалтерском учете.

НДС по предварительной оплате

Продавец

Полученные продавцом (исполнителем) авансы облагаются НДС. Когда в последующем товар (работы, услуги) реализуются покупателю, то НДС, уплаченный с аванса, принимается к вычету. При этом по самой реализации товара исчисляется НДС.

Таким образом, НК РФ предусматривает как бы временное обложение НДС сумм полученных авансов. Когда позже товары (работы, услуги) реализуются покупателю, в этот момент исчисленный ранее НДС принимается к вычету (как бы нивелируя ранее исчисленный НДС). При этом сама операция по реализации товара (работ, услуг) облагается НДС в обычном порядке (см. Пример далее).

Эти правила указаны в следующих нормах НК РФ:

— Моментом определения налоговой базы по НДС (в общем случае) является наиболее ранняя из следующих дат (п. 1 ст. 167 НК РФ):

1) день отгрузки (передачи) товаров (работ, услуг), имущественных прав;

2) день оплаты, частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг), передачи имущественных прав.

Эта норма определяет обязанность исчислить НДС с полученной предварительной оплаты.

— При получении сумм частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг) выставляются соответствующие счета-фактуры не позднее пяти календарных дней, считая со дня получения сумм частичной оплаты (п. 3 ст. 168 НК РФ).

Эта норма определяет обязанность продавца выставить счет-фактуру на полученный аванс. Счет фактура составляется в двух экземплярах и является основанием для исчисления НДС продавцом, а также принятием к вычету НДС покупателем.

— При получении налогоплательщиком оплаты, частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг) налоговая база определяется исходя из суммы полученной оплаты с учетом налога (п. 1 ст. 154 НК РФ). В налоговую базу не включается оплата, частичная оплата, полученная налогоплательщиком в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг):

— длительность производственного цикла изготовления которых составляет свыше шести месяцев (п. 13 ст. 167 НК РФ)*

— которые облагаются по налоговой ставке 0 процентов (в соответствии с п. 1 ст. 164 НК РФ);

— которые не подлежат налогообложению (освобождаются от налогообложения).

* (Постановлением Правительства РФ от 28.07.2006 N 468 утвержден «Перечень товаров (работ, услуг), длительность производственного цикла изготовления (выполнения, оказания) которых составляет свыше 6 месяцев». Приказом Минпромторга РФ N 807, Роскосмоса N 138, Госкорпорации «Росатом» N 686 от 06.10.2009 утвержден «Порядок выдачи документа, подтверждающего длительность производственного цикла товаров (работ, услуг)»)

Эта норма определяет, что сумма НДС исчисляется исходя из суммы полученной оплаты с учетом налога. Так, если получен аванс в сумме 120 рублей, а ставка НДС 20%, то сумма исчисленного с этого аванса НДС составляет 20 рублей (исчисляется по расчетной ставке НДС).

Норма определяет также случаи, когда полученные авансы НДС не облагаются.

— В последующем, при отгрузке товаров (выполнении работ, услуг) налогоплательщик имеет право на вычет сумм НДС, с сумм оплаты, частичной оплаты, полученных в счет предстоящих поставок товаров (работ, услуг) (п. 8 ст. 171 НК РФ).

— Вычеты сумм налога производятся с даты отгрузки соответствующих товаров (выполнения работ, оказания услуг), передачи имущественных прав в размере налога, исчисленного со стоимости отгруженных товаров (выполненных работ, оказанных услуг), переданных имущественных прав, в оплату которых подлежат зачету суммы ранее полученной оплаты, частичной оплаты согласно условиям договора (при наличии таких условий) (п. 6 ст. 172 НК РФ).

Эти нормы предоставляет право принять к вычету НДС, исчисленный по полученным авансам, в тот момент, когда происходит реализация товара. Сам вычет регулируется п. 1 ст. 172 НК РФ.

Налоговая база при отгрузке товаров (работ, услуг) в счет ранее полученной оплаты, частичной оплаты, определяется налогоплательщиком в общем порядке — как стоимость этих товаров (работ, услуг), с учетом акцизов (для подакцизных товаров) и без включения в них НДС (п. 1 ст. 154 НК РФ).

Эта норма предписывает продавцу исчислить НДС со стоимости реализованных товаров (работ, услуг).

При получении оплаты, частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг), передачи имущественных прав сумма НДС должна определяться расчетным методом. При этом налоговая ставка определяется как процентное отношение налоговой ставки (18% или 10%) к налоговой базе, принятой за 100 и увеличенной на соответствующий размер налоговой ставки (п. 4 ст. 164 НК РФ).

Эта норма предписывает применение Расчетной ставки НДС.

Подробнее: Как исчислить НДС с полученного аванса?

Покупатель

Покупателю предоставляется возможность принять к вычету НДС по выданным авансам. Когда покупатель получит приобретенные товары (работы, услуги) он обязан восстановить этот НДС (то есть его исчислить, как бы нивелировав ранее осуществленный вычет). В то же время, покупатель вправе принять к вычету НДС по приобретенным товарам (работам, услугам) в общем порядке.

— Покупатель (заказчик) уплативший предварительную оплату имеет право на вычет НДС с сумм оплаты, частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг) (п. 12 ст. 171 НК РФ).

— Вычеты сумм НДС производятся на основании счетов-фактур, выставленных продавцами при получении оплаты, частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг), передачи имущественных прав, документов, подтверждающих фактическое перечисление сумм оплаты, частичной оплаты в счет предстоящих поставок товаров (выполнения работ, оказания услуг), передачи имущественных прав, при наличии договора, предусматривающего перечисление указанных сумм. (п. 9 ст. 172 НК РФ).

Вышеуказанные правила позволяют покупателю принять к вычету суммы НДС по уплаченным авансам, указывают необходимые подтверждающие документы.

— В последующем, когда покупатель примет товары (работы, услуги), за которые уплачен аванс, сумма этого НДС должна быть восстановлена. Это происходит в том отчетном периоде, в котором покупатель принимает к вычету НДС по этим товарам (работам, услугам).

Суммы НДС подлежат восстановлению в размере налога, принятого налогоплательщиком к вычету по приобретенному согласно условиям договора (при наличии таких условий); (пп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ).

Это правило предписывает исчислить НДС в сумме, которая была раньше принята к вычету (с учетом условий договора). Этим действием ранее принятый НДС к вычету как бы выводится на 0. В то же время, покупатель справе принять к вычету НДС по приобретенным товарам (работам, услугам) в общем порядке.

Подробнее: Как учесть НДС с выданного аванса?

Пример

Покупатель и продавец заключили договор купли продажи товара на сумму 23 600 рублей (в том числе НДС 3 600 рублей по ставке 18%). Согласно договора покупатель осуществляет предоплату в размере 11 800 рублей и после поставки товара осуществляется окончательный расчет.

20.02 Покупатель уплатил продавцу аванс в сумме 11 800 рублей в счет оплаты товара (в том числе НДС 1 800 рублей).

По налогу на прибыль – продавец и покупатель не учитывают этот аванс ни как доходы, ни как расходы.

По НДС:

Покупатель принимает к вычету НДС в сумме 1 800 рублей (на основании авансового счета-фактуры, полученного от продавца).

Продавец начисляет НДС в сумме 1 800 рублей (выдает авансовый счет-фактуру).

Бухгалтерский учет у продавца:

Д 51 К 62 11 800 получен аванс

Д 62-ав К 68 1 800 исчислен НДС с аванса

Бухгалтерский учет у покупателя:

Д 60 К 51 11 800 перечислен аванс

Д 19 К 60 1 800 исчислен НДС с аванса

Д 68 К 19 1 800 НДС принят к вычету

10.03 Продавец передает товар покупателю на сумму 23 600 рублей (в том числе НДС 3 600 рублей).

По налогу на прибыль

Продавец отражает доходы от реализации товара на сумму 20 тыс. рублей (без НДС)

Покупатель принимает к учету товар на сумму 20 тыс. рублей (без НДС)

По НДС

Продавец – принимает к вычету НДС, который ранее был исчислен с полученного аванса (1 800 рублей) и начисляет НДС с реализации товара (3 600 рублей).

Покупатель – исчисляет (восстанавливает) НДС, ранее принятый к вычету по авансу (1 800 рублей) и принимает к вычету НДС по полученному товару (3 600 рублей).

Бухгалтерский учет у продавца:

Д 62 К 90 23 600 начислена выручка от реализации товара

Д 90 К 68 3 600 исчислен НДС с реализации

Д 90 К 41 списана на выручку от реализации стоимость товара

Д 68 К 62-ав 1 800 принят к вычету ранее исчисленный НДС по полученному авансу

Бухгалтерский учет у покупателя:

Д 41 К 60 20 000 принят на учет товар

Д 60 К 68 1 800 восстановлен НДС принятый ранее к вычету по выданному авансу

Д 19 К 60 3 600 НДС в стоимости товара

Д 68 К 19 3 600 НДС принят к вычету

12.03 Покупатель перечисляет продавцу 11 800 рублей.

По налогу на прибыль продавец и покупатель не учитывает этот платеж ни как доходы, ни как расходы.

По НДС — продавец и покупатель не учитывают эту сумму ни в налоговой базе, ни как вычет.

Бухгалтерский учет у продавца:

Д 51 К 62 11 800 получена оплата

Бухгалтерский учет у покупателя:

Д 60 К 51 11 800 оплата товара

Учет условий договора по авансам

До 1 октября 2014 года была нехорошая ситуация для случаев выдачи аванса, который засчитывается в течение нескольких этапов. НК РФ не предусматривал возможность учесть условия договора. Но Федеральным законом от 21.07.2014 N 238-ФЗ были внесены некоторые изменения, которые внесли соответствующие корректировки в пп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ и позволяют учесть условия договора (с 01.10.2014).

Пример судебного решения в пользу налогового органа по ситуации до 01.10.2014:

Заказчик и подрядчик оговорили, аванс в размере 30%. Согласно договора сумма выданного аванса учитывается подрядчиком и заказчиком при промежуточных расчетах за выполненные и принятые работы путем вычетов пропорциональных сумм из сумм очередных платежей, причитающихся подрядчику.

Заказчик перечислил аванс на 118 рублей (в том числе 18 рублей НДС) и принял к вычету НДС 18 рублей.

Затем были выполнены работы на 59 рублей (в том числе 9 рублей НДС). Заказчик принял к вычету 9 рублей НДС по принятым работам. Заказчик восстановил НДС в размере 3 рубля (30% от 9 рублей), так как согласно договора только часть аванса зачитывается в счет выполнения работ, а оставшаяся часть остается авансом. Налоговый орган настаивал на том, что восстанавливать нужно все 9 рублей, так как работы выполнены в счет аванса и условия для восстановления сумм НДС по пп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ выполнены.

Арбитражный суд признал позицию налоговиков правильной — Постановление ФАС Дальневосточного округа от 05.03.2012 N Ф03-627/2012 по делу N А51-11444/2011 (Определением ВАС РФ от 22.05.2012 N ВАС-5972/12 отказано в передаче дела в Президиум ВАС РФ для пересмотра в порядке надзора). Такие же выводы в Постановлении ФАС Поволжского округа от 10.11.2011 по делу N А65-1814/2011 (Определением ВАС РФ от 01.03.2012 N ВАС-1851/12 отказано в передаче дела в Президиум ВАС РФ для пересмотра в порядке надзора).

Эти судебные решения создавали «плохой» для налогоплательщиков прецедент по длительным авансам, выдаваемым под несколько этапов работ или поставок товаров. Такой подход распространен в строительстве, когда заказчик выдает аванс подрядчику на строительство всех этапов. При этом, договором предусматривается, что после закрытия каждого этапа, часть аванса, пропорциональная стоимости этапа, засчитывается в счет его оплаты. То есть, заказчик оплачивает подрядчику разницу между стоимостью этапа и части аванса, приходящегося на этот этап. Такой же подход применяется при выдаче авансов под поставку товаров партиями.

Пример

Договором предусмотрено 2 этапа строительства стоимостью 118 млн. рублей с учетом НДС каждый (т.е. сумма всего договора 236 млн. рублей с НДС). Согласно договора Заказчик выдает подрядчику аванс в размере 70 млн. 800 тыс. рублей с учетом НДС (30% стоимости объекта). По договору, после закрытия 1-го этапа часть аванса в размере, пропорциональном его стоимости, зачитывается в счет оплаты этапа (118 млн. * 30% = 35 млн. 400 тыс. рублей), а остаток в размере 82 млн. 600 тыс. рублей оплачивается заказчиком. После закрытия 2-го этапа зачитывается вторая часть аванса в размере 70 млн. 800 тыс. рублей с учетом НДС и заказчик доплачивает остаток в размере 82 млн. 600 тыс. рублей.

Согласно логике вышеуказанного судебного решения после принятия 1-го этапа заказчик должен восстановить (т.е. начислить к уплате НДС) не с суммы зачитываемого аванса в размере 35 млн. 400 тыс. рублей (что соответствует НДС в размере 5 млн. 400 тыс. рублей), а со всей суммы аванса (так как аванс не превышает стоимость 1-го этапа) — то есть восстановить НДС в размере 10 млн. 800 тыс. рублей.

Такая ситуация экономически не выгодна заказчику, так как требует отвлечения средств на НДС, в сравнении с обычным порядком. Выходом из этой ситуации может быть договоренность выдавать аванс исходя не из всей стоимости строительства объекта, а под каждый этап. Так, если бы в нашем случае, стороны предусмотрели договором аванс на 1-й этап в размере 35 млн. 400 тыс. рублей, а после закрытия 1-го этапа заказчик выдает подрядчику аванс на 2-й этап в размере 35 млн. 400 тыс. рублей, то в этом случае, после выполнения 1-го этапа заказчик восстановил бы НДС с перечисленного аванса (5 млн. 400 тыс. рублей).

Но с 01.10.2014 эта проблема решена и теперь вычет НДС по авансам учитывает условия договора.

24.01.2020

Дополнительно

Как исчислить НДС с полученного аванса?

Как учесть НДС с выданного аванса?

Авансовый счет-фактура — счет-фактура, который выставляется продавцом при получении авансов в счет поставки товаров (работ, услуг).

Задаток

Расчетная ставка НДС

Можно ли не принимать к вычету НДС по выданному авансу?

Словари:

Словарь

Налоговый словарь

Словарь бухучета

Юридический словарь

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *