ППР для работы на высоте

Технологическая карта работ на высоте (ТК) — это документ, содержащий инструкции по выполнению определённой работы для персонала. Он предназначен для работников, которые выполняют какой-то технологический процесс или техническое обслуживание объекта. В карте расписана поэтапная методика движений работника с целью гарантировать ему максимально возможную безопасность и соблюдение технологического процесса, а также указано наименование и количество инструментов, необходимое для качественного и быстрого выполнения данной работы. Простыми словами, это пошаговая инструкция безопасного выполнения типовой трудовой операции.

На какие рабочие места разрабатываются технологические карты на производство работ на высоте (ТК)

Технологические карты, желательно, написать на каждое стационарное рабочее место, попадающее под определение работ на высоте. Для нестационарных рабочих мест разрабатывается ППР.

Образец заполнения

В качестве примера, рассмотрена Технологическая карта выполнения работ на эстакаде. На объекте установлена жесткая анкерная линия КАМА

Образец заполнения Скачать

Инструктаж

Технологические карты должны быть разработаны так, чтобы работник понимал свои действия. То есть, после разработки документа, работнику нужно провести подробный инструктаж, как работать по написанной ТК.

Для того, чтобы по ТК быстро ввести в курс дела работника, запишите видео с пошаговым выполнением операции.

В примере использование предустановленной жесткой анкерной линии для выхода на цистерну и безопасного проведения работ на высоте.
Состав страховочной системы:

  • страховочная привязь;
  • блокирующее устройство;
  • жесткая анкерная линия.

Пример Плана Производства Работ на Высоте!
#высота@ohranatruda53
Приветствую, уважаемые друзья! Если у вас ведутся работы на высоте, то эта заметка будет кстати, потому что речь в ней пойдёт о так называемом ППР на высоте.
Согласно правилам по охране труда при работе на высоте, утверждённых приказом Минтруда России от 28.03.2014 г. № 155н, руководитель организации до начала выполнения работ на высоте должен организовать разработку и выполнение плана производства работ на высоте (ППР на высоте) выполняемых на рабочих местах с меняющимися по высоте рабочими зонами (нестационарные рабочие места).
В помощь руководителям и специалистам, на чьи головы снизошла ответственность за разработку ППР на высоте, наш коллега, начальник отдела охраны труда Карпешко Андрей Николаевич предоставил нам пример своего ППР на высоте.
Понятное дело, работы на высоте бывают разными, как и конструктив зданий и помещений, в которых и/или на которых они ведутся, но всё же образец ППР на высоте это уже что-то. Как у нас говорят «рыба».
Собственно что тут ещё сказать, скачиваем ППР на высоте, ставим рейтинговые звёздочки и комментируем

В этой статье будут описаны условия при которых возникает необходимость в разработке ППР на высоте — основного документа на основании которого осуществляют работы на отметках 1.8 метров и выше. В конце статьи Вы найдете ссылки для скачивания образцов документов.

Какие документы подходят для описания высотных работ?

Существует несколько типов документов, которые могут потребоваться для того чтобы осуществлять высотные работы на законном основании.

Рассмотрим основные случаи:

1. План производства работ на высоте (ППРв)

Необходимость в изготовлении проекта возникает, если работы планируется выполнять на нестационарных рабочих местах. Нестационарные места — зоны работ с непостоянной высотной отметкой. Например, если изначально технологические операции с использованием подъемника или системы канатного доступа выполняют на отметке +3 метра, а спустя пол часа на отметке +5 метров, то такие места можно считать нестационарными.

2. Технологические карты производства работ на высоте

Данный тип ТК изготавливается когда высотные мероприятия проводят на стационарных рабочих местах. Стационарные места — зоны с неизменной высотой отметкой. Пример: Мероприятия проводятся на территории ровной площадки обслуживания с отсутствующими ограждениями. Для того, чтобы безопасно выполнять работы на такой площадке, вначале необходимо смонтировать удерживающие и страховочные системы, после чего можно приступать к устройству временных ограждений с h не менее 1.1 м. Иногда ТК на высоте включают в состав стандартного ППР. Состав таких ТК должен соответствовать требованиям МДС 12-29.2006 — Методические рекомендации по разработке и оформлению технологической карты.

3. План мероприятий по эвакуации и спасению

Цель проекта — описание мероприятий, предназначенных для спасения сотрудников, оказавшихся на высоте в момент возникновения непредвиденной аварийной ситуации.

В состав проекта должны войти:

  • номенклатура спасательных и эвакуационных средств;
  • перечень техники и оборудования, предназначенных для осуществления спасения и эвакуации;
  • схемы эвакуации сотрудников;
  • узлы крепления спасательных систем к вспомогательным и несущим конструкциям;
  • расчеты креплений на сопротивление усилиям от нагрузок

Что такое ППР на высоте?

В соответствии с требованиями новых Правил (ПРИКАЗ от 28 марта 2014 г. N 155н), регламентирующих вопросы охраны труда, перед началом опасных процессов необходимо выполнить подготовку технологической и организационной документации. ППР на высоте изготавливают на этапе подготовки к осуществлению СМР. Документ включает в себя набор решений, целью которых является обеспечение безопасности сотрудников при проведении технологических мероприятий на отм. выше 1.8 метров. В проекте необходимо предусмотреть перечень специальных мероприятий, позволяющих оптимизировать технологические операции по монтажу систем индивидуальной защиты от падения с высоты. Документ должен находиться у руководителя (ответственного производителя) работ. Руководитель обязан провести инструктаж и ознакомить под роспись весь персонал, задействованный на высотных работах. Состав документа определяется приложением №6 к приказу №155н.

Основные виды ППР на высоте

Существует 4 основных вида ППР на высоте:

1. Проект с использованием средств подмащивания.

К средствам подмащивания относятся лестницы, стремянки, вышки-туры, строительные леса. Чаще всего проект изготавливают для случаев, когда внутри помещений или цехов предприятий выполняются операции по обслуживанию светильников или технологического оборудования.

2. Проект с использованием средств механизации для доставки работников на высоту.

К средствам механизации относятся всевозможные виды подъемников (коленчатые, ножничные, мачтовые, фасадные с люлькой, АГП и т.д.) Чаще всего данный вид документа встречается при осуществлении внутренних мероприятий на территории заводов и предприятий, либо при производстве технологических мероприятий на внешних территориях (обслуживание уличных светильников, рубка деревьев, работы на ЛЭП, мачтах, вышках и т.д.)

3. Технологические операции с использованием СИЗ от падения с высоты.

К системам индивидуальной защиты от падения с высоты относятся:

  • системы канатного доступа;
  • системы позиционирования;
  • страховочные системы с анкерной линией;
  • системы спасения и эвакуации;
  • системы обеспечения безопасности при перемещении по конструкциям;
  • тормозные системы с динамическим канатом

Чаще всего СИЗ от падения с высоты используют в процессе осуществлении технологических операций на фасадах, металлоконструкциях, внутри цехов предприятий, а также на кровлях, не имеющих парапетов и ограждений.

4. Комбинированный.

Документ может включать в себя процессы с использованием всех из вышеперечисленных средств и механизмов. Особенностью данного ППР является обязательное включение в его состав специальных расчетов, позволяющих определить потенциал устанавливаемых систем и их способность выполнять свои функции.

Зачем нужен ППРв?

1. С точки зрения заботы о здоровье сотрудников организации.

ППР на высоте в первую очередь необходим для оптимизации и организации процессов, позволяющих выполнять работы на отметках 1.8 м. и выше наиболее безопасным и эффективным образом.

2. С точки зрения снижения всевозможных рисков.

Если подрядная организация планирует осуществлять свою деятельность на законном основании, то разработка данного документа — неотъемлемая юридическая составляющая.

Наказание за отсутствие документа (для юридических лиц)

Отсутствие ППРв является нарушением трудового законодательства.

Статья 5.27. КоАП РФ. Нарушение трудового законодательства и иных нормативных правовых актов, содержащих нормы трудового права.

2. Совершение административного правонарушения, предусмотренного частью 1 настоящей статьи, лицом, ранее подвергнутым административному наказанию за аналогичное административное правонарушение, — влечет наложение административного штрафа ………….. на юридических лиц — от пятидесяти тысяч до семидесяти тысяч рублей.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

м. Київ

N 155

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 квітня 2020 р. за N 387/34670

Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року N 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за N 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року N 362), що додаються.

2. Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр

С. Марченко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів України
13 квітня 2020 року N 155

Змінидо Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

1. У розділі I:

1) в абзаці першому пункту 1 слова «органу державної влади» замінити словами «державного органу»;

2) пункт 4 викласти в такій редакції:

«4. Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс перераховується на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток, або рахунок підприємства, що направляє працівника у відрядження, операції за яким можуть здійснюватися з використанням корпоративних платіжних карток.

Аванс може видаватися готівкою працівникам, яких у відрядження направляють державні органи і військові формування, утворені ними в установленому порядку установи та організації, на які законодавством покладено завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.

Працівнику відшкодовуються (за наявності документального підтвердження оплати) понесені у зв’язку зі службовим відрядженням комісійні витрати у разі обміну валюти, суми комісійної винагороди за надані банком послуги, пов’язані з використанням платіжних карток та готівки (з урахуванням особливостей системи фінансових розрахунків у державі відрядження), зокрема відшкодовуються витрати, пов’язані з перерахуванням авансу на поточний рахунок працівника; поверненням коштів з рахунку працівника на відповідний рахунок підприємства; переказом грошових коштів електронними засобами — у безготівковій формі; проведенням безготівкових розрахунків у валюті, відмінній від валюти рахунку платіжної картки; отриманням готівки із застосуванням платіжної картки; конвертацією готівкової іноземної валюти у національну валюту держави відрядження; отриманням виписки банка-емітента платіжної картки.»;

3) у першому реченні пункту 6 слово «виданий» замінити словами «виданий/перерахований»;

4) перше речення пункту 14 доповнити словами «, а також документи, визначені цією Інструкцією»;

5) доповнити пункт 15 після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

«У разі коли працівники дипломатичної служби України, направлені у довготермінове відрядження, або працівники, які виконують функції з обслуговування, з числа осіб, які мають дозвіл на постійне проживання та/або працевлаштування в державі розміщення закордонної дипломатичної установи України, або іноземці, призначені за контрактами на посади закордонної дипломатичної установи України, направляються у відрядження, відшкодування добових витрат, зазначених у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98, для відповідної держави не здійснюється.»;

6) доповнити розділ новим пунктом такого змісту:

«16. Членам офіційних делегацій на чолі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України під час здійснення офіційних і робочих візитів за кордон та робочих поїздок у межах України та передових груп, що забезпечують підготовку таких візитів, та співробітникам Управління державної охорони, які їх супроводжують, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на обслуговування в залах офіційних делегацій в аеропортах.».

2. У розділі II:

1) абзац перший пункту 1 викласти в такій редакції:

«1. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник цього підприємства або його заступник (направлення у відрядження державного службовця здійснює керівник державної служби) і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.»;

2) пункти 2, 3 викласти в такій редакції:

«2. Рішення про службове відрядження посадових осіб та державних службовців (у тому числі керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України) приймають особи, визначені згідно із законодавством відповідним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.

3. Заробітна плата перераховується відрядженому працівнику на його поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток, або у визначених законодавством випадках переказується поштою на прохання працівника за рахунок підприємства, що його відрядило.»;

3) у пункті 11:

у першому реченні абзацу першого слова «Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс» замінити словами «Відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом»;

у другому реченні абзацу першого слово «наданих» замінити словом «виданих»;

третє речення абзацу першого викласти в такій редакції:

«Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження) підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації, на які законодавством покладено завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.»;

в абзаці п’ятому слова «до каси підприємства зазначені кошти» замінити словами «зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою)»;

в абзаці шостому:

після слова «виплата» доповнити словом «(перерахування)»;

слово «наданих» замінити словом «виданих»;

4) абзац третій пункту 12 після слова «зіпсуття» доповнити словами «оригіналу відривної частини»;

5) доповнити розділ новим пунктом такого змісту:

«13. Документально підтверджені витрати та добові витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, якщо він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.».

3. У розділі III:

1) перше речення пункту 1 викласти в такій редакції:

«1. Відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства (у разі відрядження державного службовця — відповідно до наказу керівника державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (держава або держави, місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту та маршрут поїздки у разі відрядження на службовому автомобілі, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження технічного завдання (за потреби) і кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за кордон за запрошенням подається його копія з перекладом та за наявності програма заходів.»;

2) абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції:

«3. Рішення про службове відрядження посадових осіб та державних службовців (у тому числі членів Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, державних секретарів міністерств) приймають особи, визначені згідно із законодавством відповідним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.»;

3) у пункті 5:

абзац перший викласти в такій редакції:

«5. Підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.»;

абзац другий після слова «видачі» доповнити словом «(перерахуванні)»;

4) у пункті 7:

підпункт «б» доповнити словами «, які відшкодовуються у відповідній сумі відрядженому працівникові за наявності документального підтвердження їх сплати»;

підпункт «з» доповнити словами «та комісійної винагороди за надані банком послуги.»;

5) абзац четвертий пункту 11 після слова «зіпсуття» доповнити словами «оригіналу відривної частини»;

6) доповнити пункт 13 після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

«Сума податку на додану вартість, включена до рахунку на оплату вартості проживання у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні, відшкодовується відрядженому працівнику за наявності оригіналів підтвердних документів щодо його оплати.»;

7) у пункті 16:

абзац другий викласти в такій редакції:

«За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються (перераховуються) добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98, у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.»;

доповнити пункт після абзацу третього новим абзацом четвертим такого змісту:

«Добові витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, якщо він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.»;

у підпункті «д» підпункту 16.2:

в абзаці другому слова «та працівникам дипломатичної служби України, які направлені у довготермінове відрядження та отримують компенсаційні виплати в іноземній валюті,» виключити;

в абзаці третьому слова «(у тому числі до держав акредитації, які не є державою, до якої працівник направлений у довготермінове відрядження)» виключити;

у підпункті 16.3 слово «здійснення» замінити словами «подання уповноваженому банку»;

8) у пункті 17:

у першому реченні абзацу першого слово «наданих» замінити словом «виданих»;

друге речення абзацу першого викласти в такій редакції: «Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації, на які законодавством покладено завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.»;

9) в абзаці першому пункту 18:

слово «робочих» замінити словом «банківських»;

слова «до каси підприємства зазначені кошти в тих грошових одиницях, в яких було видано аванс» замінити словами «(у грошових одиницях, у яких було видано аванс) зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою)»;

10) пункт 19 викласти в такій редакції:

«19. Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти — зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим Національним банком України на день затвердження такого звіту.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити (перерахувати) додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день затвердження керівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження. Виплата (перерахування) зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження.

Дозвіл (погодження) керівника підприємства на відшкодування витрат понад суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98, оформлюється письмово за довільною формою.»;

11) пункт 20 після слова «видавати» доповнити словом «(перераховувати)».

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *